2017
главная  |  карта сайта  |  e-mail  |  КОРЗИНА
Каталог

ІРИСОВИЙ ПОДИХ

Як тяжко посміхатись нам
І дуже легко дітям
Але дитиною стаю я там,
Де Твої квіти.

Я хочу легкості – як в них,
Правдивості і цноти,..
Я заміню важкий свій гріх
На ірисовий подих.

Я зроблюся – як квітка ця,
Що може грунт пробити,
Рости, як в задумі Творця,
Щоб жити і творити.

До Твоїх ніг я покладу
Найкращі свої риси
Спішу, поки в Твоїм саду
Не відцвіли іриси.

Дмитро Оленич
14.06.2009 р. м. Тернопіль
www.dimaolenych.com

 

СЛОВА И ИРИСЫ

Слово к слову, за словом – слово…
После только грусть и усталость.
Ты ушел, я осталась дома,
Написать, что сказать стеснялась.

Я мечтала о красных розах,
Красный цвет – цвет любви и страсти.
С ним возможны любые грёзы,
Слов не нужно, забыты напасти...

Я боялась желтых тюльпанов,
Ярких вестников долгой разлуки.
Когда горько без слов, без планов,
И в тоске опускаются руки.

Ты принес мне охапку ирисов –
Снежно-белых бутонов лодки,
Лепестки, как наши ладони,
Обручальные кольца – бородки.

Я смотрю на них удивленно:
Улыбаться мне иль волноваться…
И молчу, потому что не знаю,
При ирисах легко целоваться?

Олена Лайко

31.01.2010 р. м. Тернопіль

 

САД ІРИСІВ

Запроси мене у сад ірисів,
Де тендітні промені краси
Порятують від холодних списів,
Що лишають погляди чужі.

Запроси мене у сад ірисів,
Щоб із шепотіння пелюсток,
Назбирати райдужне намисто
З іскорками ранішніх зірок.

Запроси мене у сад ірисів,
У яких відомі імена
І людські, такі знайомі риси
В кольорах відбилися сповна,

Щоб щороку в пагонах зелених,
Дивлячись на сонце золоте,
Розкриватись таїною небу,
Під яким вже бачилося все...

Запроси мене у сад ірисів,
Просто з міста в казку забери,
Щоб серед прекрасних, ніжних квітів
Зазвучали вірші у душі.

Олена Лайко
31.05.2010 р. м. Тернопіль

 

artery.com.ua